Навіть добре, що харків'янам давно вже не потрібно пояснювати, хто такий Сергій Жадан. Навіть тим, хто не читав його творів. Сергій - це, в першу чергу, особистість, потім вже - відомий письменник. Кожна зустріч з ним - реанімація втомленої душі, захламленої побутовим брудом. Таку "неформальну" зустріч влаштував нам харківський поет, письменник, музикант Олександр Старшинов. Втім, в культурних колах харківської молоді він більше відомий, як Дєдушка Омоте..

 

Сергію, доброго дня. Розкажи, будь ласка, для нашого інтернет-порталу “Новини Харкова” про твоє ставлення до цього міста, твоє особисте його відчуття.

- Добре ставлення, як може бути інакше. Хоча я не харків’янин, у мене мало саме дитячих спогадів, пов’язаних із Харковом, я його добре пам’ятаю років із десяти. Але так чи інакше, прожив тут вже половину свого життя, і далі ця пропорція, підозрюю, буде лише збільшуватись на користь міста.  

Як на твою думку, все ж таки можливо жити в Харкові й бути відкритими для світу? Чи ми надто законсервовані в собі?
- Та ми всі різні, тому в кожного — своє відчуття перспективи й масштабності. Ти ж розумієш, що є велика кількість мешканців Харкова, які ніколи не були поза межами країни. І навпаки – стає щоразу більше мігрантів зі Сходу та Африки, для яких Харків – це земля обітована й осяйна брама, за якою починається справжній світ. Все залежить від тебе, як ти сам почуваєшся в цьому світі, наскільки безпосередньо ти є відкритим.

Багато людей приїжджає до нашого міста на різні літературні фестивалі, читання чи презентації. Тобі, мабуть, доводилось бути іноді гідом. Якщо так – чи є якісь особливі місця, про які можуть не знати люди, котрі тут проживають?
- Ну, справді: постійно ходжу і всім показую якісь улюблені місця. Мені навіть пропонували вести постійний туристичний маршрут — щось на зразок «літературного Харкова». Але я відмовився. Показую, як правило, місця, пов’язані з літературою – будинки, де жили Хвильовий, Сосюра, Хлєбніков, Маяковський, де були літературні редакції, клуби, ресторани. Одним словом, такий приватний Харків, якого, на жаль, лишається все менше.

А назви якісь такі місця, що притаманні лише нашому місту – ти ж багато їздиш Європою, вмієш бачити навіть різні боки одного міста.
- В Харкові збереглись цікаві пролетарські райони кінця ХІХ – початку ХХ століття: за цирком, в районі Благбазу, вздовж Московського проспекту. Вони іноді цілком дико виглядають, але в них є атмосфера старого Харкова. Це те, чого напевне не знайдеш ні в Австрії, ні в Німеччині, ні вже навіть у Польщі. Але в нас це теж незабаром зникне – набудують супермаркетів і почнуть євроінтеграцію.

У Харкові відбувається багато подій культурного характеру, але все ж таки, деякі люди не вважають його Культурною столицею України. А на твою думку як – чи тримаємо ми досі таку планку?
- Та ну... це порожній термін, за ним нічого не стоїть. Саме поняття «столичності» давно вже не є актуальним, воно — з минулого століття. Центр там, де знаходишся ти. Там, де щось відбувається, щось генерується. Центрів може бути безліч, вони не заважають одне одному і не перекриваються одне одним. Безперечно, Харків – потужний культурний центр, в літературному плані він, можливо, найцікавіший сьогодні в Україні. А, можливо, і ні.

Нам відомо, що ти готуєш великий літературний фестиваль: нові книжки, нові автори, презентації від закордонних видавництв… Розповіси про це?
- Є ідея провести так званий «Фестиваль літературних часописів та книжкових магазинів». Ідея проста – привернути увагу читачів до книгарень та літературних видань. Передбачається, що акції будуть відбуватись у приміщеннях книжкових магазинів. Якщо вдасться – вийде гарна й цікава акція за участі багатьох письменників із різних країн. Але поки що складно сказати, коли саме все це буде. Зрештою, фестивалі, це не продукти харчування – вони не псуються. Можна буде зробити й пізніше.

Особисто у тебе виходить нова книжка. Чи буде у Харкові її презентація?
- Так, книга називається «Лілі Марлен», за персонажем мого давнього вірша. Першу презентацію заплановано на 23 серпня, під час фестивалю «День Незалежності з Махном» у Гуляй Полі.

Так, про цей фестиваль ми розповідали. А приблизно: коли та в якому місці відбудеться харківська презентація?
- В Харкові ми з фотографом Ігорем Нещеретом (який оформляв книгу) хочемо зробити презентацію з фотовиставкою 1 вересня в приміщенні клубу «Остання барикада» на Сумській.

Трохи розкажи, що це за книжка, що від неї чекати?
- Це така дивна книга. Ідея зробити її виникла в Ігора, він одного разу сказав, що хотів би проілюструвати яку-небудь мою книгу своїми фотороботами. Я подумав і вирішив зібрати таку книгу. Так що, в цій книзі будуть як старі вірші, так і зовсім нові, ті, які ще не друкувались. Вони тематично поєднані, в них, як мені здається, є наскрізна інтрига й сюжет, тому це зовсім не книга вибраних віршів.

Добре. Як тільки все буде точно відомо, ми попередимо читачів нашого порталу, і вони матимуть можливість теж потрапити на презентацію. Дуже дякую за розмову.
- І я вам дякую.