Обращение председателя облгосадминистрации Арсена Авакова по случаю 195-летия со дня рождения Т.Г. Шевченко
9 березня - визначний день для українського народу. Сьогодні вся Україна відзначає 195-у річницю від дня народження Тараса Шевченка. Це ім’я дорогоцінною перлиною виблискує у золотій скарбниці світової культури. У славній плеяді безсмертних класиків літератури геніальний співець українського народу по праву стоїть поряд із найвеличнішими титанами думки й слова. Т.Г.Шевченко — центральна постать українського літературного процесу XIX ст. Його творчість мала вирішальне значення в становленні й розвитку нової української літератури, утвердивши в ній загальнолюдські демократичні цінності та піднісши її до рівня передових літератур світу.
Для багатьох поколiнь українцiв - i не тiльки українців – Шевченко великий і вічний, невичерпний i нескінченний. Волею iсторiї вiн ототожнений з Україною i разом з її буттям продовжується нею, вбираючи в себе новi днi i новий досвiд народу, вiдзиваючись на новi болi й думи, стаючи до нових скрижалiв долi. Вiн росте й розвивається в часi, в iсторiї i нам ще йти i йти до його осягнення.
Тарас Шевченко був вiдданим сином поневоленого українського народу i прагнув його визволення, був справжнім сином своєї Батьківщини. Шевченко був просто Людиною в родовому значеннi цього слова, при тому, що був сином свого часу i свого народу, подiляв їхнi вади в малому, але у великому, значному йшов на цiлу епоху попереду. Знав свiй обов'язок перед вселюдською сiм'єю народiв, але мав мужнiсть i тiй сiм'ї народiв нагадати про її вселюдський обов'язок перед своєю українською нацiєю, без рiвноправного утвердження якої свiт буде неповний i несправедливий, отже, i не матиме виправдання перед совiстю й розумом.
Шевченко, в певному розумінні, дав українському народові розуміння його долі, потреб і завдань перед обличчям майбутнього - з погляду загальнолюдської історії та боротьби, загальнолюдських завоювань розуму і духу; з висоти найпередовіших ідеалів і уявлень свого часу. Давши людству краще з українського, він водночас дав Україні краще із уселюдського.
Тож завдяки невичерпній силі своєї душі та генію поетичного слова Тарас Шевченко зробив невід’ємний та визначний внесок у розуміння, збагачення та поширення духовної сутності українського народу.
І ми в ім’я великого поета, в ім’я своєї Батьківщини повинні любити рідну Україну так завзято й пристрасно, як любив її Шевченко:
Я так ії, я так люблю
Мою Україну убогу,
Що проклену святого бога,
За неї душу погублю!
Голова
Харківської обласної
державної адміністрації
Арсен Аваков
Источник: www.kharkivoda.gov.ua
Для багатьох поколiнь українцiв - i не тiльки українців – Шевченко великий і вічний, невичерпний i нескінченний. Волею iсторiї вiн ототожнений з Україною i разом з її буттям продовжується нею, вбираючи в себе новi днi i новий досвiд народу, вiдзиваючись на новi болi й думи, стаючи до нових скрижалiв долi. Вiн росте й розвивається в часi, в iсторiї i нам ще йти i йти до його осягнення.
Тарас Шевченко був вiдданим сином поневоленого українського народу i прагнув його визволення, був справжнім сином своєї Батьківщини. Шевченко був просто Людиною в родовому значеннi цього слова, при тому, що був сином свого часу i свого народу, подiляв їхнi вади в малому, але у великому, значному йшов на цiлу епоху попереду. Знав свiй обов'язок перед вселюдською сiм'єю народiв, але мав мужнiсть i тiй сiм'ї народiв нагадати про її вселюдський обов'язок перед своєю українською нацiєю, без рiвноправного утвердження якої свiт буде неповний i несправедливий, отже, i не матиме виправдання перед совiстю й розумом.
Шевченко, в певному розумінні, дав українському народові розуміння його долі, потреб і завдань перед обличчям майбутнього - з погляду загальнолюдської історії та боротьби, загальнолюдських завоювань розуму і духу; з висоти найпередовіших ідеалів і уявлень свого часу. Давши людству краще з українського, він водночас дав Україні краще із уселюдського.
Тож завдяки невичерпній силі своєї душі та генію поетичного слова Тарас Шевченко зробив невід’ємний та визначний внесок у розуміння, збагачення та поширення духовної сутності українського народу.
І ми в ім’я великого поета, в ім’я своєї Батьківщини повинні любити рідну Україну так завзято й пристрасно, як любив її Шевченко:
Я так ії, я так люблю
Мою Україну убогу,
Що проклену святого бога,
За неї душу погублю!
Голова
Харківської обласної
державної адміністрації
Арсен Аваков
Источник: www.kharkivoda.gov.ua