Всі хочуть дітей слухняних, вихованих, добрих, але чи показуємо ми їм власним життям приклад такої поведінки?
Діти, наче губки, вбирають усе, що бачать і чують довкола. Вони наслідують нас у словах, у вчинках, у ставленні до людей. Ми хочемо, щоб вони були чесними, а самі іноді лукавимо. Бажаємо, щоб вони не грубіянили, а самі можемо не стримати емоцій. Мріємо, щоб вони були добрими і чуйними, але чи вистачає нам самим терпіння та милосердя до інших?