Якщо ви коли-небудь бували у Франції або спілкувалися з французькими родинами, то, мабуть, помічали — місцеві діти поводяться зовсім інакше. Вони не бігають безконтрольно по кафе, не кричать у магазинах і не вередують при слові «ні». У чому ж секрет французького стилю виховання? Чим він відрізняється від нашого?

  Перший рік — і вже самостійність

 Молоді мами у Франції повертаються на роботу вже через 10 тижнів після пологів. Хто не хоче втратити місце, може залишитись довше, але лише з мінімальними виплатами. Малюків передають у ясла або залишають із нянею — і з найменших років діти звикають до того, що світ не обертається навколо них. Це вчить незалежності та гнучкості.

 1. Самостійно їсти.

Так, швидше самому погодувати. Але кожного разу, коли ми забираємо в дитини ложку, ми крадемо її шанс навчитися і відчути, що вона щось може сама.

Нехай вчиться — навіть якщо суп опиниться не лише в тарілці, а й на підлозі. Це теж частина росту.

 2. Допомагати батькам.

Коли ми весь час робимо все самі, бо “так швидше”, ми позбавляємо дитину можливості долучитися. Діти прагнуть бути корисними! Дай витерти стіл або перемішати тісто — і не забудь подякувати. Для дитини — це визнання і підтримка.

 3. Помилятися.

Справжнє навчання приходить не через ідеальні дії, а через досвід, включно з невдачами. Замість “ти все не так робиш”, скажи: “спробуй ще раз”. Помилки — не вороги, а вчителі.