НЕВИДИМІ ДІТИ.

 У кожному класі є лідери. Є відмінники. Є ті, кого називають проблемними. І є ті, кого майже не видно.

 Невидимі діти.

 Вони тихо сидять на уроках, роблять своє, не заважають, не проявляються. Вчителі часто навіть зітхають з полегшенням, бо бачать, що дитина спокійна. Але спокій - це ще не означає, що все добре.

 Бо невидимі діти не з’являються просто так.

 Хтось удома звик чути, що краще мовчати, ніж висовуватись. Хтось боїться помилитися, щоб не стати посміховиськом. А комусь зручніше сховатися за чужим лідерством. Школа лише підкріплює цей сценарій. Увага завжди спрямована на тих, хто або дуже успішний, або дуже проблемний. А для «просто нормальних» світла майже не лишається.

 І потім ми отримуємо дорослих, які вже з дитинства знають, як це бути непомітним. Вони мають ідеї, але не озвучують. Хочуть спробувати, але відступають. Вони переконують себе, що їм комфортно, що не потрібно зайвого руху. І так живуть. Зручно, спокійно, без ризиків. Так, щоб ніхто не помітив.

 Якщо подивитися в розрізі одного класу, то статистично ми завжди бачимо подібну картину. Невеликий відсоток відмінників, певний відсоток так званих «проблемних», а найбільша частка - саме ті самі невидимі діти. Тихі, спокійні, звичні «середнячки». І тоді ми дивуємося. Чому наше суспільство таке пасивне, чому у нас так мало лідерів, чому здебільшого ведуть одиниці, а більшість залишається в тіні? Може, коріння цієї проблеми якраз тут у класах, де ми не помічаємо тих, кого найбільше.

 Та найбільший виклик для вчителя -це не лише підтримати сильних чи приборкати складних. Справжній виклик - побачити тих, хто звик бути невидимим. Дати їм простір. Запалити. Підказати, що вони теж важливі. Бо професійна результативність - це не кількість відмінників чи кількість «важких», яких вдалося втримати в межах дисципліни.

 Справжня результативність - це коли завдяки вчителю невидимі стають видимими.

 Незабаром 1 вересня.

 Я хочу звернутися до колег.

 Придивіться уважно у свої класи.

 Можливо, поруч із вами сидить такий невидимий.

 Дайте йому шанс стати видимим.

 Це може стати найкращим результатом у вашій учительській кар’єрі.

 Думки без меж - простір,

де щирість не має кордонів.

 Дякую, що читаєте. Дякую, що думаєте.