Знаєте, я не феміністка

 От приміром, в наші часи день 8-го березня став просто днем, коли чоловіки дарять жінкам квіти та допомагають у домашній роботі. З одного боку, це навіть трохи прикро — складається враження, ніби в інші дні це робити не треба:) З іншого — квіти, подарунки, вітання — кожному приємні. Звичайно, якщо це не вийде так, як на моєму першому курсі медінституту, коли хлопці нашої групи тепло привітали нас з восьмим березня, і подарували нам... пральні дошки. Так ми й гриміли весь день цим привітом з ХVIII століття дівчатам ХХ-го, переходячи з аудиторії в аудиторію:)

 Але, окрім веселих спогадів, це свято наштовхує і на серйозні роздуми. От приміром: чому у більшості культур жінка повинна була міняти прізвище, коли одружується?

 А дуже просто: бо жінка не мала права на майно і статки своєї родини. Коли її віддавали заміж (ага, віддавали, ніби рухоме майно) – за неї давали посаг, і то, не їй, а нареченому. І на тому все – далі вона переходила у розпорядження чоловіка, відмовляючись від своїх зв’язків, свого минулого, і зміна прізвища тут була лише символом. А деякі з жінок, хто того не знає, досить радіють цьому формальному прояву несвободи…

 А якщо в роду не було синів, а були лише дочки – рід переривався, зникав з історії. Передати прізвище й титул доньці? «Це фантастика».

 Серед усіх націй світу хіба що євреї рахують національність дитини по мамі. Решта – лише по татові. Навіть у слові «патріотизм» корінь – від грецького «батько». Хіба в матері гени гірші?

 Ми звикли пишатися українськими князівнами, що ставали королевами у європейських країнах. Але їх сприймали як гарний генофонд і хороший предмет для політичної угоди. А самі вони, потрапляючи у чужу культуру та родину, вони розчинялися в нових реаліях, і діти їхні вже не могли лишитись українцями.

 Може, 8-го березня прийшов час задуматися про реальне рівноправ’я – а не про звичні з дитинства букети тюльпанів і не про безглуздий радикалізм типу сумнозвісного «Amen and awoman» у американському Конгресі?

 Задуматися, і пошукати рівні права і обовʼязки для чоловіків і жінок – які точно не в праві вкладати асфальт на дорозі.

 Національність – визначати по мамі!

 Громадянство України – з народження кожному народженому українцю по всьому світу:)

Прізвище – за бажанням, хоч татово, хоч мамине, хоч чоловікове, хоч подвійне:)

А квіти і кохання жінкам – щодня і щохвилини, бо саме вони продовжують рід людський, саме вони є тими богинями, які народжують нових громадян України та світу!

 Усім тепла і Весни!

 І вири в нашу перемогу попри всі негаразди!