В Україні кутю подають тричі на рік. А як заведено у вашій родині?
Кутя віддавна є справжньою зіркою Різдва — обрядовою стравою, що наповнює дім ароматом свята, теплом родинних традицій і магією зимових вечорів! На Святвечір і Різдво її обов'язково ставлять у центрі столу поруч з ароматним узваром, що кличе всіх до спільної трапези. Ця солодка каша не просто їжа — це символ достатку, єдності та добрих побажань на весь рік.
У багатьох родинах кутю готують саме на Святвечір — 24 грудня. Цього чарівного вечора її разом з рум'яним калачем та різноманітними солодощами беруть із собою, вирушаючи до бабусь і дідусів, кумів, хрещених батьків чи інших близьких людей. Це не просто візит — це ритуал, коли діляться шматочком свята, бажаючи здоров'я, миру та процвітання!
Але традиція ще багатша: кутю насправді подають тричі протягом святкового циклу, і кожен раз вона має свій особливий характер. Існує три чарівні варіації цієї каші — "щедра", "багата" та "голодна", кожна з яких відповідає певному дню і настрою:
-
"Багата" кутя — справжня королева Святвечора, що сяє серед 12 пісних страв на столі. Вона символізує родинний затишок і скромну святкову радість.
-
"Щедра" кутя — готується на Маланку, напередодні Нового року, і вражає буйством смаків, обіцяючи щедрі дари на майбутнє.
-
"Голодна" кутя — з'являється в другий Святвечір, перед Водохрещем, нагадуючи про очищення і простоту перед новим етапом.
Рецепти куті можуть варіюватися залежно від регіону України — десь люблять пшеничну, десь рисову, — але основні принципи приготування лишаються незмінними, а відмінності ховаються в інгредієнтах. Головна база — це рис або пшениця. Якщо обираєте пшеницю, її обов'язково замочують на кілька годин чи навіть на ніч, щоб зерна стали м'якими й легко розварилися.
Оскільки "багата" кутя готується в піст, у неї не кладуть вершкове масло — лише пісні добавки: солодкий узвар, мак, мед, родзинки чи варення. "Голодна" кутя — найпростіша з усіх: лише крупа та мед, що символізує чистоту і скромність. А ось "щедра" — це справжня мрія ласунів, найсмачніша з усіх! До неї додають усе найлюбиме: солодкі сухофрукти (курагу, родзинки, фініки), цукати, мак, вершкове масло, узвар, іноді горіхи чи навіть терте яблуко для свіжості.
Приготування завжди починається однаково: відваріть крупу до повної готовності — вона має бути м'якою, але не розварюватися в кашу. Потім охолодіть її трохи, заправте обраними інгредієнтами, ретельно перемішайте і дайте настоятися, щоб смаки "подружилися". Кутю варять щедро — велику миску чи каструлю, щоб не лише родина поласувала, а й гостей пригостити, і до родичів з повними дарами вирушити. Подавайте її в гарній мисці, прикрасьте маком чи ягодами — і свято засяє ще яскравіше!
Мітки: традиції, свята, Святвечір, релігійні свята