ПФУ спростовує дезінформацію про пенсійні виплати.
![]()
Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повідомляє про зростання кількості фейків, що стосуються пенсійного забезпечення.
![]()
Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повідомляє про зростання кількості фейків, що стосуються пенсійного забезпечення.

Шахраї активно користуються цифровими інструментами, аби знайти довірливих громадян та виманити у них гроші нібито за офіційну послугу. Вони відстежують користувачів, пошукові запити та підписки. Щоби стати жертвою афери, достатньо одного коментаря чи пошуку поради у соцмережах.

Шахраї закликають людей перейти за посиланням або qr-кодом для сплати вигаданого штрафу. Кіберполіція закликає не переходити за посиланнями у повідомленнями - так ви можете втратити свої заощадження та конфіденційні дані.
Слідчі Сумського районного управління поліції спільно з працівниками Управління протидії кіберзлочинам у Сумській області під процесуальним керівництвом Сумської окружної прокуратури завершили досудове розслідування та направили до суду обвинувальний акт стосовно 23-річного чоловіка, який ошукав громадянина на значну суму коштів.
43-річний харків’янин підробив довіреність від імені громадянки іншої держави про нібито передачу належної їй частки на ім’я підставної особи. Інші документи також були складені незаконним шляхом, зокрема акт приймання-передачі частки у статутному капіталі та протокол загальних зборів товариства, згідно з яким були припинені повноваження чинного директора.
Кіберполіція України попереджає громадян про активізацію шахраїв у мережі. У низці популярних Telegram-каналів поширюють неправдиву інформацію про нібито зміну порядку нарахування пенсій із 1 вересня.
Дві популярні шахрайські схеми з неочікуваними посилками: в одній обіцяють виграш у вигляді грошей, в іншій надсилають дешеві товари з завищеною оплатою. Основна мета шахраїв — змусити людей заплатити за те, чого вони не замовляли.
Такі повідомлення містять посилання на фішингову сторінку-приманку, стилізовану з використанням офіційної айдентики банку. Жертва переходить на сайт, проходить опитування і далі її просять ввести номер телефону, код із SMS та PIN-код.

Шахраї створюють фальшиві чат-боти банків у Telegram, щоб викрасти ваші дані та гроші. Дізнайтесь, як розпізнати підробку та убезпечити себе.