Харків — місто життя, культурної гідності й незламного духу.
23 серпня харків’яни святкують День народження свого рідного міста — традиційно яскраве й радісне свято цього року опалене війною. Російські окупанти цілеспрямовано руйнують місто, прагнучи знищити його статус як наукового, індустріального, транспортного, студентського та культурного центру країни. Проте, попри злочинні спроби, Харків отримав новий, гідний символ — статус міста-героя, визнаного за надзвичайну стійкість і героїзм.
Як народився Харків
Місто бере свій початок у 1654 році, коли на місці сучасного Харкова слобідські козаки заснували фортецю для захисту південних кордонів від татарських набігів. Фортеця швидко переросла у поселення, яке стало важливим військовим, торговим та культурним осередком.
У XVIII столітті Харків почав активно розвиватися: тут відкривалися ремісничі цехи, ярмарки та церкви.
Особливо важливим став 1805 рік, коли було засновано Харківський університет (нині — Харківський національний університет імені Каразіна), один з найстаріших в Україні. Це зробило місто освітнім і науковим центром, що згодом сформувало його студентську славу.
Чому саме 23 серпня?
День міста Харкова щороку відзначають 23 серпня. Дата була обрана невипадково — саме цього дня у 1943 році під час Другої світової війни радянські війська остаточно звільнили Харків від нацистських загарбників у ході Курської битви. Визволення міста стало символом відродження і нового життя для зруйнованого війною мегаполіса.
З того часу 23 серпня для Харкова — подвійне свято:
-
День визволення міста від нацистських окупантів,
-
і День міста, коли харків’яни віддають шану минулому та святкують свій спільний дім.
Свято крізь війну
На жаль, цьогорічне святкування супроводжується болем і горем: численні жертви серед мирних мешканців, велика кількість вимушених переселенців, що знайшли прихисток у безпечніших регіонах, розлука з рідними та самим містом. У 2025 році Харків не раз ставав мішенню масованих російських атак: лише у травні–липні зафіксовано десятки поранених і загиблих серед мирного населення.
Попри це, місто живе — на площі Свободи відновлюються культурні події, у вишах триває навчання, бізнес і волонтери підтримують життя громади. А в новорічну ніч 2025 року Харків уперше за час повномасштабної війни засяяв святковою ілюмінацією — як символ віри у перемогу.
Місто, яке не скорити
Харків отримує підтримку не лише від українців, а й від світу. У липні 2025 року Папа Римський Лео XIV відправив харків’янам гуманітарну допомогу — продукти та товари першої необхідності, які доставили безпосередньо у домівки постраждалих родин. Це ще раз доводить: Харків не залишився сам наодинці зі своїм болем.
23 серпня для Харкова — це більше, ніж дата. Це день пам’яті, перемоги і віри. Колись місто святкувало звільнення від нацистів, тепер — чекає на остаточне визволення від російських загарбників.
Зі святом тебе, незламний Харкове! Ми неодмінно відбудуємо тебе й зробимо ще сильнішим.
Мітки: День міста, День Харкова