Любити своє місто настільки, щоб навіть не допустити думки про виїзд, а навпаки — працювати, допомагати й підтримувати, — це прерогатива сильних духом людей. Йдеться про харків'ян і харків'янок, які об'єднані великим почуттям любові до Харкова.
Це місто, яке вже захопило серця людей у всьому світі, а його мешканці трепетно зберігають дух мирного життя, незважаючи на нещадні руйнування, обстріли, жахи смертей і неймовірного горя. Не зупинятися, а йти вперед — ось гасло харків'ян.
Серед них і вчителька української мови та літератури Харківської гімназії №35 — Ващенко Тетяна Іванівна. Вона взяла участь у конкурсі есе "1000 днів війни. Мій шлях", реалізованому в межах проєкту Музею "Голоси Мирних" благодійної організації "Фонд Ріната Ахметова". Тетяна Іванівна стала фіналісткою конкурсу й була нагороджена дипломом.
У своїй роботі Тетяна Іванівна поділилася особистою історією про життя під час війни, про рідний Харків і про зруйновану альма-матер. Це не просто текст — це щира сповідь українки, яка вкотре нагадує, що нас багато, і тому ми незламні.
Вітаємо Тетяну Іванівну з її досягненням і бажаємо нових перемог та здобутків!
Мітки:
Ващенко Тетяна Івнівна