Юрко Іздрик: “Ми ж тільки навчилися один одному в очі дивитися!”
"У Харкові я був, що правда, не можу пригадати, чи один раз, чи більше… Це було в часи божевільної юності, в середині дев’яностих, і Харків був один з феєрверку поїздок, фестивалів… Я вже сьогодні бродив містом та намагався зафіксувати якісь образи, пов’язані з ним. І от перше - це не образ, а здивування… Принаймні, та вулиця, якою ми йшли до книгарні, страшенно нагадувала одну з львівських вулиць..."