Що таке kill chain і як ШІ прискорює знищення ворога.

 Сучасна війна вимагає надшвидкого прийняття рішень та водночас обробки великого обсягу інформації, який, до того ж, постійно зростає. Одним з ключових викликів залишається максимально ефективна реалізація кожного етапу kill chain, тобто ланцюга ураження ворожої цілі – від її виявлення до оцінки результату.

 Розуміння, як працює ця послідовність, пояснює, чому Україна так активно інвестує у системи збору й обробки даних на основі штучного інтелекту, а не лише в самі засоби ураження.

 Чому Kill chain – одне з ключових понять у сучасній війні

 Kill chain – це модель, яка описує структуру атаки як послідовність обовʼязкових етапів:

• виявлення – ідентифікація обʼєкта противника за допомогою засобів розвідки;
• фіксація – точне визначення координат обʼєкта та підтвердження його статусу;
• відстеження – безперервне спостереження за переміщенням цілі в режимі реального часу;
• наведення – вибір оптимального засобу вогневого або некінетичного впливу для виконання завдання;
• ураження – безпосереднє застосування зброї по визначених координатах;
• оцінка – аналіз наслідків удару для ухвалення рішення щодо необхідності повторного ураження.

 Ключовим параметром kill chain є час його проходження. Що менше часу минає від етапу виявлення до безпосереднього удару, то вища ймовірність успішного знищення цілі, оскільки противник втрачає вікно можливостей для зміни позиції або застосування засобів маскування. Це надзвичайно важливий елемент ефективного протистояння ворогу.

 Водночас, як і у звичайному ланцюзі, розрив на будь-якій ланці зупиняє весь процес. Звідси й дзеркальне поняття – «розірвати ланцюг ураження» противника, тобто зірвати одну з ланок його процесу атаки; це одна з форм оборони чи випереджальної дії.

 Як ШІ допомагає Силам оборони України зробити kill chain ефективнішим

 Раніше узгодження вогневого завдання – від виявлення цілі спостерігачем до фактичного відкриття вогню – могло займати 15–20 хвилин (чи навіть більше) ручної координації. В умовах сучасної війни це фактично неприпустимо довго.

 Тому на допомогу людям приходить штучний інтелект.

 На етапі виявлення об’єктів безпілотники-розвідники можуть застосовувати бази візуальних даних. Зокрема, для цього в межах інноваційного оборонного кластера Brave1 створено Brave1 Dataroom – безпечну платформу, що надає розробникам доступ до впорядкованих масивів даних для перевірки, навчання та донавчання військових ШІ-рішень.

 Для тренування моделей штучного інтелекту на базі реальних відомостей цим інструментом можуть скористатися вже понад сотня вітчизняних компаній. Ця платформа спеціалізується на виявленні та перехопленні саме повітряних цілей, як-от «шахеди» тощо.

 Для підготовки ШІ-систем безпілотників на основі реальних даних із фронту Міністерство оборони України забезпечило українським розробникам доступ до Avengers Labs. Ресурс надає доступ до розміченого датасету з 5 мільйонів кадрів, отриманих під час виконання військових місій.

 Ці матеріали регулярно оновлюються, а їхнім основним джерелом є система DELTA. Серед внесених у базу цілей — танки, артилерія, засоби ППО, піхотні групи противника та повітряні об’єкти, зокрема розвідувальні БпЛА й «шахеди».

 У модуль Vezha бойової системи DELTA вже інтегрована ШІ-платформа Avengers, навчена на датасеті Avengers Labs. Вона ідентифікує 70% ворожої техніки в режимі реального часу, аналізуючи більш як 100 000 відеострімів щомісяця.

 Також у березні Міноборони запустило Defense AI Center «A1» – перший центр компетенцій, який займатиметься впровадженням штучного інтелекту в оборонні процеси та розвитком технологічних рішень для сучасної війни. Його завдання – постійно аналізувати поле бою, технології та визначати наступні кроки для розвитку оборонних спроможностей України.

 Головний внесок ШІ в kill chain – не заміна жодної з ланок, а скорочення часу на кожну з них. Автоматизоване розпізнавання цілей пришвидшує етапи виявлення та фіксації, безперервний аналіз відеопотоку полегшує відстеження, а алгоритми пріоритизації допомагають на етапі наведення – підборі найдоцільнішого засобу ураження.

 У сукупності це стискає час від виявлення цілі до її ураження, який в українських реаліях слугує основним показником ефективності всього поля бою.

 Лише на етапі виявлення ознак присутності ворога на фото та відео штучний інтелект може зекономити до 90% часу аналітиків, самостійно аналізуючи та виявляючи ворожі позиції та техніку.

 Принцип human-in-the-loop

 Варто памʼятати, що в українських підходах до застосування ШІ на полі бою послідовно зберігається принцип людини в контурі ухвалення рішень (human-in-the-loop).

 Простими словами: технологія допомагає виявити ціль і пришвидшує її оцінку, але остаточне рішення про ураження залишається за людиною, а рівень автономності системи обмежують залежно від ціни можливої помилки.

 Це – не просто слова: наприклад, вимоги до етичного застосування ШІ вбудовані у грантові програми Brave1, тобто розробник може отримати кошти, тільки якщо дотримується цих правил. Таким чином, Україна задає світові тренди в етичному використанні штучного інтелекту для військових цілей.