ШІ підробляє фото жертв обстрілів: українців попередили про нову шахрайську схему.
У соціальних мережах набирає обертів нова хвиля маніпулятивних публікацій, у яких трагедії війни використовують для залучення аудиторії. Центр протидії дезінформації попереджає: частина фотографій, які видають за реальні кадри після російських обстрілів, насправді може бути створена штучним інтелектом.
Такі дописи зазвичай супроводжуються емоційними описами трагедій і закликами перейти за певним посиланням. Водночас жодних надійних підтверджень походження зображень автори часто не надають.
Як працює шахрайська схема
Генеративний ШІ дозволяє створювати реалістичні зображення людей, пошкоджених будинків та інших наслідків атак. Для звичайного користувача така картинка може виглядати як справжня фотографія.
Подібні публікації часто можна впізнати за кількома ознаками:
- гучним та надмірно емоційним заголовком;
- закликом терміново перейти за посиланням;
- відсутністю конкретного джерела інформації;
- появою допису на новій або підозрілій сторінці;
- спробами змусити користувача поширити публікацію.
Таким чином, основною метою може бути не поширення інформації, а залучення якомога більшої кількості переглядів та переходів.
Для чого використовують фейкові зображення
Штучно створені трагедії можуть бути частиною різних схем. Зокрема, їх використовують для швидкого набору підписників, збільшення рекламних переглядів або перенаправлення аудиторії на сторонні ресурси.
В окремих випадках шахрайські сторінки можуть намагатися отримати персональні дані користувачів. Маніпулятори грають на емоціях людей, адже історії про загиблих і постраждалих закономірно викликають співчуття та бажання допомогти.
Як відрізнити ШІ-зображення від справжнього фото
Під час перевірки картинки варто уважно придивитися до деталей. Штучне походження можуть видавати неприродні риси обличчя, деформовані пальці та руки, дивні елементи на задньому плані або неправильні написи.
Також важливо звертати увагу на контекст. Якщо в публікації немає інформації про місце та час події, а фотографію не підтверджують надійні медіа чи офіційні установи, до неї варто ставитися з особливою обережністю.
Що робити з підозрілими публікаціями
Якщо допис викликає сумніви, не варто одразу переходити за прикріпленими посиланнями або поширювати його. Інформацію краще перевірити через офіційні джерела та відомі медіа.
Також не рекомендується підписуватися на сумнівні сторінки чи вводити особисті дані на сайтах, куди ведуть посилання з подібних публікацій.
Поширення фейкових зображень під час війни може бути не лише способом маніпулювати емоціями аудиторії, а й інструментом шахрайства. Через те, що сучасний ШІ здатен створювати дедалі реалістичніші картинки, перевірка джерела інформації стає особливо важливою.
Мітки: безпечний інтернет, ШІ, фейки, штучний інтелект