"ПРО ПРОТИДІЮ ДЕЗІНФОРМАЦІЇ", - Олексій Панич.

 Дезінформація схожа на інфекцію, з тою лише різницею, що інфіковані дезінформацією зазвичай не почуваються зараженими і не вважають себе хворими.

 Протидія дезінформації у вигляді її публічного спростування через ЗМІ - це як роздача ліків навмання: велика частина потрапить до тих, хто їх не потребує, а велика частина справді інфікованих про ці ліки навіть не почує. Воно також треба, але ККД таких реактивних засобів тут невеликий за визначенням.

 Кращим і надійнішим є проактивний засіб протидії дезінформації, а це формування імунітету до неї. Основа цього імунітету подвійна: це спільнота, частиною якої людина почувається, і засади спільного для її членів світогляду, в якому розставлені базові пріоритети, необхідні для виживання цієї спільноти як цілого. Від людини з добре сформованим світоглядом більшість руйнівної для цієї спільноти дезінформації відлітає, як горох від сталевих обладунків.

 Відповідно, що більше людей міцно почуватимуться частиною українських спільнот, з яких складається спільнота українства, то менше вразливими українці будуть для дезінформації.

 Іншими словами, йдеться про зміцнення соціального капіталу. А теза полягає в тому, що саме тут є засадничий рівень протидії дезінформації.