Повістка – це офіційний виклик до ТЦК.
Виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів під час мобілізації здійснюється шляхом вручення або надсилання повістки.
Повістка може формуватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів або оформлюватися на бланку, який заповнюється представником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Повістки, сформовані за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів (у тому числі роздруковані), та повістки, оформлені на бланку, мають однакову юридичну силу.
Перевірка чинності повісток, сформованих за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів, проводиться шляхом зчитування QR-коду за допомогою технічних засобів, які дають змогу відтворити відомості, зазначені у повістці, у тому числі засобами електронного кабінету призовника, військовозобов’язаного, резервіста, зокрема з використанням мобільного додатка.
Повістка може бути відправлена засобами поштового зв’язку рекомендованим поштовим відправленням або вручена представником групи оповіщення чи відповідальною особою під час здійснення оповіщення, а також безпосередньо в ТЦК та СП.
Повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов’язаним під час уточнення облікових даних.
У разі неуточнення резервістом або військовозобов’язаним своєї адреси місця проживання повістка може надсилатися на його адресу зареєстрованого/задекларованого місця проживання.
Щоб забрати рекомендований лист, який надіслав ТЦК на адресу військовозобов'язаного з пошти, у чоловіків буде три дні.
День явки за отриманою повісткою з населеного пункту, що є адміністративним центром області, визначається протягом 7 діб, а з інших населених пунктів - протягом 10 діб від дня надсилання повістки засобами поштового зв’язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення.
Кожна повістка має відмітку в реєстрі Оберіг про те, що її відправили або вручили.
Важливо, у разі отримання повістки про виклик до ТЦК та СП з’явитися у зазначені у ній місце та строк.
Якщо громадянин поставив підпис на повістці, але не може прийти до ТЦК у потрібний термін, він зобов’язаний у найкоротший термін, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до ТЦК та СП, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці ТЦК та СП або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Поважні причини неприбуття:
• перешкода стихійного характеру;
• хвороба;
• воєнні дії та їхні наслідки;
• інші обставини, які позбавили можливості прибути у визначені пункт і строк;
• смерть близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича дружини (чоловіка).
Обставини неприбуття необхідно підтвердити документально.
Якщо ви не отримувалии повістку, потрібні докази, що повістка вам дійсно не приходила. Наприклад, довідка з пошти про відсутність повістки або повідомлення про неможливість її доставки. Тоді ви можете звернутися до ТЦК, і порушення знімуть.
Якщо людині вручили повістку належним чином – особисто чи поштою – вона може вважатися належним чином попередженою керівником ТЦК та СП про наслідки неявки, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також статтями 336, 337 Кримінального кодексу України.
У випадках порушення правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію на порушників чекає постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу від 17 до 25,5 тисяч гривень. Крім того, людину, яка не з’явилася за повісткою, можуть оголосити в розшук.
Систематичне ігнорування повісток стане підставою для притягнення до кримінальної відповідальності та інших правових обмежень.
Ігнорування бойової повістки — це ухилення від призову під час мобілізації. За це передбачена не адміністративна, а кримінальна відповідальність за статтею 336 Кримінального кодексу України у вигляді позбавлення волі від 3 до 5 років.