"Скільки буде тривати боротьба ? Поки ми не зламаємо віру росіян". Єгор Фірсов
Не хотів публікувати цей текст. Бо він про сприйняття суворої реальності.
Інколи треба заплющити очі і подумати, що про нас думає ворог.
проблема відсутності результатів перемовин в одному: Путін впевнений, що може дотиснути Україну. Захопивши її разом з Києвом.
Ось і все.
Він просто в це вірить, що це рано чи пізно станеться наша повна капітуляція.
Основний фактор, який підживлює його віру - це несталість наших союзників, зокрема США. Путін вірить:ось-ось і Штати можуть зупинити допомогу. Європу він вважає слабкою й нерішучою. До того ж, у нього є Угорщина, яка може заблокувати будь які рішення ЄС та НАТО.
І без Орбана… у Франції скоро вибори, у Німеччині хитка коаліція, Британія сама допомогу не витягне. Після Президенських виборів навіть з Польщею можуть бути проблеми.
Європейські лідери можуть збиратись в Києві, демонструючи єдність. Але, Путін знає, що вже наступного року, це можуть бути інші лідери. А разом з ними зміниться і політична позиція їхніх країн.
Заклики світових лідерів до миру Путін сприймає як прояв слабкості, як нестачу кисню у борця під час удушення –ось-ось він почне хлопати по підлозі рукою.
Підживлюють віру Путіна і наші втрати території. Кожного разу після доповідей що російська армія взяла Торецьк чи Часів яр, він сподівається що ось-ось і впадуть ще Покровськта Мирноград, фронт обвалиться, і можна буде просунутись кілометрів на 50-100. Рік тому вони так пройшли з Авдіївки до Покровська.
Путін сподівається що наша мобілізація провалиться остаточно; що фактів СЗЧ та дезертирства буде все більше; на психологічну втому наших людей; на те, що в окопах не залишиться нікого.
Власне всі його сподівання не безпідставні. І в багатьох моментах ми не допрацьовуємо і самі підживлюємо його віру.
І тому війна буде продовжуватись.
В цьому році точно.
А тепер головне питання - у що віримо ми?
У те що війна скоро закінчиться і настане 22 рік, ми провернемось до колишнього життя?...
В чому полягає наша віра і наша мета? Ми вже «вірили в ЗСУ», вірили в Трампа… Але дива бувають лише в казках: молитись за ЗСУ і нічого не робити для перемоги – не працює!
Наша мета зараз має бути в мобілізації країни. У ставці на технології. У вибудові ешелованої оборони. У наведенні ладу в дроновій галузі.
І у сприйнятті народом реальності.
Наша мета - зробити все, щоб знищити віру росіян, що нас можна перемогти.
Це справді складно. Але це єдиний шлях вижити.
ані Трамп, ані дива, ані «саме якось пройде» - не врятують нас від ворога. Настав час подивитись реальності у вічі. Пропагандистський оптимізм, надії на «коаліцію рішучих», фейсбучна боротьба один з одним – все це лише відволікає від реальності і віддаляє мир.
Нашу долю і нашу свободу визначаємо ми. Тут і зараз. Як би пафосно це не звучало.
І все що я хочу сказати - нам треба налаштовувати країну на довгу асиметричну боротьбу.
Скільки буде тривати боротьба ?
Поки ми не зламаємо віру росіян.
Іншого варіанту немає.
Єгор Фірсов
Мітки: Єгор Фірсов, війна