"Урок етикету — це не про манери." Erik Sachko.
На мою думку, в загальноосвітніх закладах катастрофічно не вистачає предмету ЕТИКЕТ.
Не факультативу, не разової лекції — повноцінного предмету, який формує дітей як особистостей.
"От з такими сподіваннями світ входить у листопад." Валерій Пекар.
Настає листопад, і за логікою, мали би розпочатися мирні переговори. Адже росія не змогла досягти за літо-осінь жодних стратегічних цілей, тож нема підстав сподіватися, що зможе досягти надалі. Тим часом санкції посилюються, буде тільки гірше, і логічно було би вийти на перепочинок (так потрібний росії) тоді, коли ще все не так погано, коли ще не пізно.
Що насправді стоїть за словами «командир віддав наказ».
Між наказом і людяністю — дуже тонка грань.
Іноді її не видно зовсім.
Та саме вона відрізняє командира від ката, лідера від чиновника, людину від системи.
Бо можна віддати наказ — і залишитись людиною.
А можна його виконати — і втратити себе.
"Як український вчитель перестав бути «зорею світовою», або про полиновий присмак прийдешнього освітянського свята." Ігор Лікарчук.
Наприкінці 40-х років минулого століття в Україні народилася щемлива й харизматична пісня «Вчителько моя» Андрія Малишка та Платона Майбороди. Вона довго жила в народі й досі звучить на урочистостях. Щоправда, дедалі рідше… Чи не тому, що сьогодні слова про «зорю світову» сприймаються радше з іронією та смутком. Або, навіть, зі сміхом...
Чи, можливо, тому, що в нашій освіті упродовж останніх десятиріч насаджувався принцип: все що старе - то погане. Включаючи людей з досвідом…
"Не варто тішитись, що у сусіда зламалась табуретка, коли горить власна хата", - Андрій Іллєнко.
Попри пиху і дурість значної частини польських політиків — я не буду зловтішатися та іронізувати з приводу шахедної атаки на Польщу.
Не тому, що мені подобається те, що робить і заявляє польська влада і частина польського суспільства. Мені це дуже не подобається і я кажу про це регулярно.
"Сотні тисяч СЗЧ і дезертирства: чому армії потрібна мотивація, а не примус!?" Дмитро Разумков.
В Україні сьогодні — понад 200 тисяч справ по СЗЧ і близько 50 тисяч по дезертирству. І це лише офіційна статистика. На фронті кажуть: реальні цифри ще більші.
Але влада робить все, щоб ці показники збільшувалися. Вона постійно продовжує закони, що дозволяють вільно повертатися після СЗЧ. Це демотивує армію й деморалізує тих, хто воює постійно.
Це була чудова робота. А потім система зламалась…
Згадую свої шість років роботи вчителем у сільській школі. Море позитиву.
А потім півтора десятиліття директорування у відродженій гімназії. Ух який драйв!
Так, вчителювання – це найскладніша робота у всьому світі, але яке неймовірне задоволення, коли діти на твоїх очах починають прогресувати!!!
Це була така чудова робота. Але останнім часом в шкільній освіті стало дуже погано.
Коли тіло спить, але серце та мозок задихається: нічне апное як тиха інвестиція в інфаркт або інсульт.
«Він хропів усе життя. Просто голосно хропів. А потім — зупинився. І більше не почав».
Це не вигадка. Це — класика історій, які щотижня трапляються в реальному житті. Людина заснула — і не прокинулася. Без болю. Без скарг. Без шансу.
Хропіння — це не смішно. Це може бути симптом найнебезпечнішого з порушень сну: обструктивного апное. І проблема в тому, що ні сам хропун, ні його родина, ні, буває, навіть лікар не сприймають це всерйоз.
Герць - танець зі смертю або знущання з ворога.
Герць – це щось на кшталт психічної атаки, а кажучи сучасною мовою, щось на зразок “коктейлю з розвідки боєм і гри зі смертю”. Схожу тактику запорізькі козаки запозичили у татарських воїнів, хоча ті себе під кулі ніколи не підставляли і дражнили противника на відстані, не ризикуючи життям. А запорожці, проявляючи надзвичайну сміливість і відвагу, переходили всі межі безпеки і часто гинули. Це була найнахабніша смерть в історії військових битв.
ЕНЕРГЕТИКИ ВБИВАЮТЬ НАШИХ ХЛОПЦІВ.
Не уламок. Не постріл. А банка, яку дали «на підбадьорення».
Сьогодні до мене прийшов наш хлопець із передової. 40 років.
Його відправили з гарячої точки на 2 тижні — щоб підлікувався, обстежився, відновився.
Але навіть у мирній кімнаті — в руці все одно банка енергетика. Як граната з затримкою.