«Іспит без гарантій: НМТ як перевірка на нервовий зрив». Дмитро Лубінець.
З 20 травня до 25 червня в Україні тривають основні сесії НМТ — тесту, від якого для тисяч випускників залежить вступ і фактично подальший освітній шлях. Формально це про знання. По факту дедалі частіше — про витривалість, нерви і технічну вдачу.
Чотири предмети підряд. Чотири різні логіки мислення. Чотири перемикання, які дорослий мозок не завжди витримує без перевантаження — а ми очікуємо цього від підлітків, які щойно закінчили школу.
Результат: ми не вимірюємо знання — ми вимірюємо стійкість до виснаження.
У теорії максимальний результат НМТ — 200 балів. Але на практиці дедалі частіше виникає питання, чи є ця межа реально досяжною навіть для сильних і добре підготовлених учасників.
Окремий блок проблем — технічна сторона іспиту. Одна з учасниць, медалістка та призерка всеукраїнської олімпіади з біології, складала НМТ в умовах технічних збоїв. Вона зазначила, що проблеми почалися з перших хвилин: несправна мишка, зависання комп’ютера, некоректне відображення завдань і втрата часу. Попри звернення, проблему під час тестування не було вирішено. Виникає просте питання: як у таких умовах дитина взагалі мала скласти іспит?
Роки підготовки, перемоги в олімпіадах і шанс вступу до медичного університету опинилися під загрозою через систему, яка вимагає бездоганності від дітей, але не гарантує бездоганності власної роботи.
Після іспиту дівчина разом із матір’ю звернулися до Вінницького регіонального центру оцінювання якості освіти. Однак там їм сказали, що вирішити ситуацію неможливо. Дівчина просить дозволити їй перескласти НМТ під час додаткової сесії — на справній техніці та в нормальних умовах, де всі учасники мають рівні можливості.
Коли учень не може перездати іспит у випадку об’єктивних проблем — це вже не про оцінювання знань, а про відсутність справедливих процедур. Це питання потребує прямої реакції Міносвіти.
Не менш показовою є історія вчительки історії з 18-річним досвідом, яка вперше склала НМТ і отримала 183 бали. Вона звернула увагу на нерівномірний розподіл завдань і питання, що виходять за межі шкільної програми.
За її словами, втрати балів сталися через надмірний аналіз, спричинений великим багажем знань: досвід змушував аналізувати, сумніватися і перевіряти відповіді.
І це ще раз підсвічує проблему НМТ — він часто оцінює не глибину знань, а здатність діяти в жорстких часових і алгоритмічних рамках.
Поки Міністр освіти і науки зазначає, що учням, які не впевнені у своїй готовності та відчувають стрес через тест, варто розглядати альтернативу — професійну освіту, виникає логічне питання: це про реформу чи про відмову від складності?
Бо виходить парадокс: замість того щоб вдосконалювати систему оцінювання, пропонується простіше рішення — якщо не витримуєш НМТ, обирай інший шлях освіти.
НМТ дедалі більше виглядає не як інструмент рівного доступу до освіти, а як тест на витривалість до системних недосконалостей. І поки ці недосконалості стають нормою, питання справедливості в освіті залишається відкритим.
Дмитро Лубінець