ЩАСТЯ В КРЕАТИВІ

 Нещодавно замислився про те, що робить мене по-справжньому щасливим. Почав зі спогадів дитинства. Один з найяскравіших моментів тієї пори – коли я у віці дев'ять років прочитав "Таємничий острів" Жуля Верна і ми з моїм другом вирішили зробити макет цього острова. І робота над цим мега-проєктом стала одним з найбільш щасливих спогадів мого дитинства. Інший епізод – коли ми з моїм іншим другом, Аліком Гербахером, який жив в двох кварталах від мене, вирішили побудувати систему дротів, щоб обмінюватися записками на відстані. Цей проєкт ми так і не реалізували, але роздуми над ним і підготовка до нього теж подарували мені справжнісіньке щастя.

 Ще у дитинстві я відчув, що щастя мені приносить креатив. Хоча, звісно, слова такого я тоді не знав, як не знав його ніхто у Радянському Союзі. Трохи згодом я зрозумів, що треба не просто креативити, а робити це так, як ніхто не робить. І коли у художній школі мої малюнки помітно відрізнялися від того, що малювали інші, я теж почувався щасливим. Бо якщо щось у тебе не просто виходить, а виходить інакше – це справжнє щастя. А ще я зрозумів, що не всі фантазії мають перетворюватися на реальність. Інколи натхнення і кайф від творення можуть бути важливіші за результат.

 Потім, вже у дорослому житті, настав час для іншого креативу. Спочатку армія, де треба було на морозі у польовій кухні скреативити їжу на півтори тисячи голодних солдатів. Потім – перші кроки у бізнесі. Один бік творчості – вигадувати заклади і страви в меню, а інший – робити це все наперекір системі державного контролю, яка заточена на те, щоб ускладнювати роботу. Пам'ятаю, в один з перших моїх закладів прийшли перевіряючі і запитали, чи маю я касовий апарат. Слово таке я, може, й чув, але тоді ніхто не знав, як цей апарат має виглядати – в тому числі, не знали і перевіряючі. Тому я показав їм корейську мікрохвильову пічку і сказав: ось! Вони записали номер, який стояв на микрохвильовці і пішли собі. І таких креативних експромтів на моєму бізнес-шляху було дуже багато.

Але з іншого боку працюють теж дуже креативні люди, які весь час вигадують, як можна ускладнити роботу бізнесу. Тому взаємодія із ними нагадує якусь інтелектуальну гру: ви вигадали це, тоді ми в свою чергу вигадаємо інше. І це доволі весело. І в бізнес, і в інші аспекти життя я намагаюся привносити гру, іронію, гумор. Можливо це по-дитячому, але такі моменти розцвічують повсякденне життя, не дають сумувати.

 Інший аспект щастя – помічати щось, що ніхто крім тебе не помічає. Дивовижні силуети у контурах хмар. Незвичні візерунки у траєкторіях крапель, що котяться по лобовому склу авто (завжди фотографую їх). І звісно, окреме щастя – спостерігати, як ростуть твої діти. А ще – спостерігати, як вони з радістю їдять те, що ти для них щойно приготував.

 А що для вас справжнє щастя?