Тверде мило може накопичувати бактерії й грибки через постійний контакт зі шкірою. Експерти пояснюють, чи це справді небезпечно та який засіб для душу обрати.
Коли йдеться про вибір між бруском мила й гелем для душу, думки в соцмережах розділені: хтось вважає, що традиційне мило краще миє, інші — що воно неггієнічне. Клінічна мікробіологиня Прімроуз Фрістоун з Університету Лестера пояснила, чому рідкі засоби мають перевагу.
За словами Фрістоун, гелі та рідке мило зазвичай зберігають у закритих флаконах і вони не контактують із шкірою багатьох людей, тож менше піддаються забрудненню бактеріями й грибками. Натомість часто вживані бруски можуть накопичувати мікроорганізми: дослідження показують, що «живіші» бруски містять більше бацил, ніж ті, за якими рідше користуються.
«Брусок, який часто використовують, потенційно може слугувати резервуаром інфекції», — каже мікробіологиня.
Британські медичні установи підтверджують цю думку: у NHS Trust Бірмінгема та в лікарні королеви Вікторії наголошують, що рідке мило менш схильне до забруднення, а тверді бруски можуть переносити мікроби.
Проте Фрістоун додає — навіть за наявності бактерій на поверхні мила ризик інфікування залишається низьким. Мило очищує шкіру, розчиняючи жир, бруд і мікроорганізми, які потім змиваються водою. Це основний механізм гігієни, тож сам по собі брусок не становить великої загрози.
Натомість реальну проблему становлять мочалки, губки й люфи: у вологому середовищі вони накопичують відмерлі клітини шкіри, бактерії й грибки і сприяють їх розмноженню. Жорсткі мочалки ще й можуть пошкоджувати верхній шар шкіри, створюючи мікропошкодження, через які бактерії легше потрапляють у тканини.
Фрістоун радить регулярно дезінфікувати мочалки й губки — принаймні раз на тиждень замочувати в 10% розчині відбілювача, ретельно промивати і добре висушувати.
Мітки: мило, здоров'я, гігієна