"Урок етикету — це не про манери." Erik Sachko.

 На мою думку, в загальноосвітніх закладах катастрофічно не вистачає предмету ЕТИКЕТ.

 Не факультативу, не разової лекції — повноцінного предмету, який формує дітей як особистостей.

 Бо правда проста:

 Діти виходять зі школи, знаючи, що таке фотосинтез і яка формула площі трапеції…

І водночас не знають:

— як подякувати

— як привітатись і показати повагу

— як поводитись у колективі

— як висловити думку без хамства

— як триматися в суспільстві, на сцені, на співбесіді, в житті!

 Ми вкладаємо роки у те, що забудеться через тиждень після ЗНО,

і не вкладаємося у те, що буде супроводжувати дитину кожну секунду її дорослого життя.

 Етикет — це не про «ложка-виделка» і не про «яка рука для ножа».

 Це про:

-  культуру спілкування

-  повагу до себе й інших

-  вміння слухати й бути почутим

 - самодисципліну

-  впевненість, гідність, внутрішній стрижень

-  цивілізовану поведінку, яка відрізняє освічену людину від просто людини

Ми вимагаємо від дітей високих балів, але не вимагаємо культури поведінки.

А потім дивуємось:

— чому підлітки не вміють говорити без грубості

— чому батьки сваряться з вчителями

— чому хамство стало нормою

— чому діти губляться на очах, коли треба представитись чи виступити

— чому покоління впевненості підміняється поколінням зухвалості

 Бо ми не вчимо базового — бути людьми.

 Урок етикету — це не про манери.

 Це про виховання характеру, поваги, комунікації, морального ядра.

 Ми готуємо дітей до тестів, але не готуємо до життя.

 І поки в школах не з’явиться предмет, який виховує культуру поведінки й взаємодії,

ми будемо отримувати покоління, яке знає багато —

але не вміє жити серед людей.

 Світ належить не просто розумним —

а вихованим, впевненим, адекватним і культурним.

 І так, такий предмет потрібен.

 І так, давно пора це усвідомити.