Чи можна визначити характер людини за ДНК: що показало масштабне дослідження.
Чи здатна генетика розкрити особистість людини ще до того, як вона почне формувати власний життєвий досвід? Масштабне дослідження, результати якого опубліковано в журналі Nature, показало, що можливості такого прогнозування значно обмежені. Хоча ДНК пов’язана з певними рисами характеру, вона не визначає особистість повністю.
Як повідомляє ScienceAlert, міжнародна команда науковців проаналізувала генетичні дані та характеристики особистості учасників 46 дослідницьких груп. Найбільша вибірка охопила приблизно 1,14 мільйона людей. Метою роботи було з’ясувати, які генетичні відмінності можуть бути пов’язані з основними рисами особистості.
Які риси особистості пов’язані з генами
Дослідники зосередилися на моделі «Великої п’ятірки», яку широко застосовують у психології. Вона охоплює екстраверсію, доброзичливість, сумлінність, невротизм і відкритість до нового досвіду.
За допомогою повногеномного пошуку асоціацій науковці визначили 1260 генетичних варіантів, пов’язаних із цими характеристиками. При цьому 824 варіанти раніше не були ідентифіковані як пов’язані з особистісними рисами.
Проте велика кількість виявлених генетичних зв’язків не означає, що за зразком ДНК можна скласти достовірний психологічний портрет людини. Генетичні відмінності пояснювали приблизно 7,4–10,6% варіацій окремих рис особистості. Коли дослідники перевіряли, наскільки ці дані допомагають прогнозувати характеристики конкретних людей, пояснювальна здатність виявилася меншою за 4%.
За словами генетичного епідеміолога Мішеля Ніварда з Бристольського університету, генетична інформація не є особливо ефективним інструментом для визначення індивідуальних психологічних характеристик. Натомість її цінність полягає у вивченні закономірностей на рівні великих груп людей.
Чому однакові гени не гарантують однакового характеру
фото з відкритих джерел
Одним із прикладів, що демонструють складність формування особистості, є однояйцеві близнюки. Вони мають майже однаковий геном, проте з віком можуть відрізнятися звичками, поведінкою та особливостями взаємодії з іншими.
Щоб точніше оцінити генетичний внесок, учені також порівнювали братів і сестер та різнояйцевих близнюків, які зростали в спільному сімейному середовищі. Результати підтвердили, що спадковість справді має значення, але не пояснює всіх відмінностей між людьми.
На особистість впливають умови виховання, соціальне оточення, культурні норми та пережиті події. Крім того, те, як проявляються окремі риси, може відрізнятися залежно від віку й суспільства. Наприклад, доброзичливість охоплює такі характеристики, як чуйність, чесність, доброта та готовність співпрацювати, але їхнє значення й прояви можуть змінюватися в різних культурних контекстах.
Що особистість може розповісти про життя людини
Дослідження також допомагає краще зрозуміти взаємозв’язки між рисами характеру та іншими явищами. Зокрема, науковці виявляли генетичні асоціації між екстраверсією та ризиком зараження COVID-19 на початку пандемії. Одним із можливих пояснень є те, що екстравертовані люди частіше мають соціальні контакти, що могло впливати на ймовірність інфікування.
Інші дослідження також знаходили зв’язки між характеристиками особистості та політичною поведінкою, зокрема участю у виборах, а також із тривалістю життя. Однак такі закономірності не дають змоги робити однозначні висновки про поведінку окремої людини.
Роботу очолив психолог Тед Шваба з Університету штату Мічиган. Серед співавторів дослідження — психолог Елліот Такер-Дроб з Університету Техасу в Остіні та генетичний епідеміолог Мішель Нівард із Бристольського університету.
Автори наголошують, що генетика є лише одним із чинників формування особистості. Отже, ДНК не можна розглядати як остаточний опис характеру або сценарій майбутньої поведінки. Для розуміння індивідуальності важливо враховувати не лише спадковість, а й життєвий шлях людини, її досвід та середовище, у якому вона розвивається.
Мітки: ДНК