Хронічний стрес може впливати на структуру серця.
Тривале емоційне напруження може мати наслідки далеко за межами психічного здоров’я. Нові дані свідчать, що процеси, які відбуваються в організмі на тлі хронічного запалення, можуть бути пов’язані зі змінами структури серця та підвищенням ризику серйозних серцево-судинних проблем.
До такого висновку дійшли дослідники Imperial College London, які вивчили дані 488 079 учасників британського проєкту UK Biobank. Науковці одночасно врахували показники запалення, стан серця, генетичні особливості, звички, соціальні умови та інші фактори, пише ScienceAlert.
Серце може змінюватися ще до появи симптомів
Одним із ключових показників у роботі став GlycA. Це маркер, який використовують для оцінки системного запалення в організмі. Його рівень визначали за допомогою ядерно-магнітної спектроскопії.
Вищі показники GlycA виявилися пов’язаними з низкою особливостей роботи та будови серця. Учасники з більш вираженим запаленням мали менші об’єми серцевих камер, товстіші стінки та менший об’єм крові, що викидається серцем під час скорочення.
Також у них спостерігалися ознаки того, що серце гірше наповнюється кров’ю.
Окремо дослідники проаналізували результати МРТ серця 70 809 людей. Це дало змогу детальніше оцінити структурні зміни, які можуть бути пов’язані з рівнем системного запалення.
Важливо, що подібні особливості можуть формуватися ще до того, як у людини з’являться очевидні прояви серцево-судинного захворювання.
Різниця в ризику серцево-судинних подій досягла 43%
Дослідники також перевірили, чи пов’язані показники GlycA з реальною частотою серцево-судинних подій.
Для цього учасників розділили за рівнем маркера. У людей, які потрапили до групи з найвищими показниками GlycA, ризик серйозних серцево-судинних подій був на 43% вищим, ніж у тих, хто мав найнижчі значення.
До таких подій належали, зокрема, інфаркти та інсульти.
Водночас цю цифру не слід трактувати як 43-відсоткову ймовірність перенести інфаркт або інсульт. Показник відображає відносну різницю між двома групами учасників, а не індивідуальну ймовірність захворювання.
Зв’язок залишався помітним навіть після статистичного врахування традиційних факторів ризику.
Стрес може бути частиною складного ланцюга
Попри назву дослідження та увагу до психологічного дистресу, вчені не стверджують, що стрес сам по собі безпосередньо спричиняє інфаркт.
Результати вказують на складніший процес. Психологічне навантаження було одним із факторів, пов’язаних із системним запаленням. Поряд із ним дослідники враховували куріння, надлишок жирової тканини, фізичну активність, сон, харчування, самотність, фінансові труднощі та соціально-економічні умови.
Отже, тривалий стрес може бути лише однією складовою ланцюга процесів, через які спосіб життя та навколишнє середовище впливають на організм.
Кардіолог-дослідник Imperial College London професор Деклан О’Ріган звернув увагу на особливо сильний зв’язок між соціальними умовами, психічним здоров’ям, запаленням і змінами серця.
При цьому реакція організму не є однаковою для всіх. Генетичні особливості також можуть визначати, наскільки сильно конкретна людина реагує на ті самі зовнішні фактори.
Які білки можуть пояснювати цей зв’язок
Науковці вирішили перевірити, що саме може стояти між системним запаленням і змінами серцевої тканини.
У підгрупі учасників вони дослідили 80 білків, пов’язаних із запальними процесами. Особливий інтерес викликали представники родин IL-1 та TNF.
Отримані результати вказали, що ці білки можуть бути своєрідною проміжною ланкою між загальним запаленням в організмі та змінами серця.
Цей напрямок має значення для подальших досліджень, оскільки окремі механізми, пов’язані з IL-1 і TNF, уже розглядаються в межах клінічних випробувань лікарських препаратів.
Дослідники врахували не лише спосіб життя
Великий обсяг даних дозволив ученим розглядати проблему одночасно з кількох боків.
У дослідженні враховували куріння, рівень фізичної активності, дохід, психологічний дистрес, самотність, сон, харчування, фінансове становище, сімейні обставини, забруднення повітря та кількість жирової тканини.
Також до аналізу включили генетичну інформацію.
Для частини добровольців були доступні результати МРТ серця, електрокардіограми, генетичних досліджень і протеомного аналізу, який дає змогу оцінювати велику кількість білків.
Завдяки такому підходу дослідники змогли оцінити, як різні фактори можуть бути пов’язані між собою, а не розглядати стрес чи запалення ізольовано.
Стрес не означає, що серце обов’язково збільшиться
Одне з можливих хибних трактувань результатів полягає в тому, що хронічний стрес нібито просто «збільшує» серце.
Насправді йдеться про ремоделювання, тобто перебудову структури та функціональних характеристик органу.
У дослідженні описували менші об’єми шлуночків, потовщення стінок і зміни процесу наповнення серця кров’ю. Такі характеристики не є доказом того, що кожна людина, яка часто переживає стрес, обов’язково матиме аналогічні зміни.
Так само результати не встановлюють прямої причинно-наслідкової залежності між психологічним стресом і пошкодженням серця. На стан організму можуть одночасно впливати спадковість, поведінкові звички, соціальне середовище та інші фактори.
Чому вчені звернули увагу на приховане запалення
Проблема хронічного запалення полягає в тому, що воно не обов’язково супроводжується очевидними симптомами.
Людина може не відчувати нічого незвичного, хоча в організмі вже відбуваються процеси, які потенційно пов’язані зі змінами роботи серцево-судинної системи.
Саме тому GlycA може становити інтерес як потенційний біомаркер для оцінки ризику. У майбутньому дослідники допускають можливість поєднання аналізів крові з генетичними даними для раннього виявлення людей із підвищеним ризиком.
Проте говорити про готовий метод прогнозування захворювань поки зарано. Клінічну цінність GlycA ще необхідно підтвердити в подальших перспективних дослідженнях.
Що це означає для повсякденного життя
Результати роботи не дають підстав говорити про один конкретний спосіб, який здатен повністю усунути хронічне запалення або наслідки стресу.
Водночас дослідження підкреслює значення факторів, які вже пов’язують із серцево-судинним здоров’ям. Серед них фізична активність, відмова від куріння, контроль маси тіла та увага до психологічного стану.
Важливим висновком роботи є не твердження про те, що стрес безпосередньо викликає інфаркт, а демонстрація складної взаємодії між психічним навантаженням, запальними процесами, способом життя, соціальними умовами та генетикою.
Дослідники продовжують вивчати, чи можна використати ці біологічні зв’язки для більш раннього визначення серцево-судинних ризиків і розробки нових підходів до їх профілактики.
Мітки: здоров'я